Друга полоса

Рік села, запроваджений Президентом, та політика уряду фактично поставили хрест на майбутньому сільського господарства. Чи питав хтось у аграріїв про шляхи вирішення їхніх же проблем? Ще 2003 року Соціалістична партія України стала ініціатором створення потужної організації, метою якої є допомога селянам і покращення ситуації в українському агропромисловому комплексі після руйнівного впливу необдуманого розпаювання земель і майна. Нещодавно відбувся III з'їзд Всеукраїнської спілки власників земельних і майнових паїв, на якому підбивалися підсумки і окреслювалися перспективи діяльності.
 
Проект нової концепції

Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв розпочала активну діяльність в усіх областях України, надаючи юридичний захист як сільськогосподарським підприємствам, фермерам, так і селянам, власникам земельних та майнових паїв. Адже після прийняття відверто антиселянського Земельного кодексу, чиновники "прочитували" його відповідно до своїх інтересів, і тисячі селян врешті залишилися без того, що мусило би їм належати. При тісній співпраці з обласними осередками Соціалістичної партії по всій Україні було створено 76 районних відділень Спілки. За словами секретаря Політради СПУ Михайла МЕЛЬНИЧУКА, нині близько 70 тисяч аграріїв стали членами Спілки. Розчарувавшись у беззаконні та свавіллі чиновників, люди у пошуках захисту йдуть до громадських організацій та політичних сил, які захищають їх інтереси. Фарс із минулорічним щедрим урожаєм, який поставив аграрний сектор на межу виживання, довів, що інтереси нинішньої влади кардинально відрізняються від інтересів держави та її мешканців.

Саме про шляхи подолання кризи в АПК, протистояння бездумній політиці влади та активізації правозахисної роботи йшлося на ІІІ з'їзді Всеукраїнської спілки власників земельних та майнових паїв, що відбувся у суботу, 30 травня. На ньому були присутні Голова СПУ Олександр МОРОЗ, секретар Політради СПУ Михайло Мельничук та 43 делегати з усіх областей України. Головними питаннями порядку денного були обрання нового керівництва Спілки та удосконалення концепції діяльності організації.

Жвава дискусія точилася довкола Концепції відродження села, що була запропонована керівництвом Соціалістичної партії. Документ, що окреслює основні напрями роботи Спілки, було складено з урахуванням зауважень та пропозицій представників усіх обласних відділень організації. Учасники з'їзду мали змогу попередньо ознайомитися з ним та запропонувати свої корективи. У своєму виступі лідер соціалістів наголосив на тому, що представлений документ є лише проектом, який має бути допрацьованим та удосконаленим спільними зусиллями усіх керівників обласних організацій. Адже це люди, які мають безпосередній стосунок до агровиробництва, які є досвідченими керівниками.

- Після того, як спеціалісти внесуть свої пропозиції, після вироблення загальної логіки концепції ми маємо визначити ключові моменти, з якими можна йти до людей і стверджувати, що поки цього не зробимо - ситуація не зміниться, - зазначив Олександр Мороз.

Поза увагою держави

Чи не найгостріше під час обговорення Концепції точилася суперечка довкола оптимальних для України форм господарства. Делегати висловлювали різні точки зору, та все ж зійшлися на тому, що треба запозичувати досвід розвинутих європейських країн, де наразі спостерігається виразна тенденція до укрупнення господарств. При цьому підприємства мають бути різногалузевими, аби не стикатися з проблемами перевиробництва і збуту. За словами Олександра Мороза, не останню роль при запобіганні такої проблеми має відігравати держава.

- Я вважаю, що якщо ми не передбачимо функції держави у розвитку агропромислового комплексу, то навряд чи вдасться ефективно вести господарство. Доки вона не впливатиме, приміром, через планування, через державне замовлення, кредитну політику, до тих пір у нас будуть проблеми і з виробництвом продукції, і зі збутом, - зауважив Олександр Олександрович. - Не випадково Західний світ, європейські країни сьогодні дуже серйозно зайнялися питанням регулювання сільськогосподарського виробництва, починаючи зі збуту - таким чином кожне господарство отримує ніби індивідуальне завдання.

На думку аграріїв, створення своєрідних кооперативів зі збуту могло б вирішити цю проблему. Але оскільки кооперативна власність не передбачена Конституцією України, то, очевидно, збутом займатимуться або державні, або приватні підприємства. Навряд чи держава, як і завжди, оперативно відреагує на проблеми аграріїв. Тому в першу чергу варто було хоча б розробити законодавчу базу для діяльності приватників, що співпрацюватимуть із селянами.

За словами делегатів з'їзду, сьогодні приблизно одна третина усього земельного фонду України зосереджена в руках 25 великих підприємств. Загалом же великі землевласники володіють 60% землі, придатної для ведення сільського господарства. І дуже актуальною є наразі проблема виснаження родючих грунтів через вирощування так званих "важких" культур, як то соняшник чи ріпак. Плануванням сівозміни ніхто не займається, і колись родюча територія перетворюється на пустище, а зібраний на ній урожай - на одноразовий швидкий прибуток для власника землі. При цьому держава майже не виділяє кошти на відновлення угідь.

Виступив на з'їзді і президент Одеської правозахисної академії Валерій Кочетов. Він наголосив на тому, що в Україні сьогодні приблизно 2,5 мільйона людей є власниками землі й ведуть на ній своє господарство. При цьому більшість із них скаржиться, що держава підтримує лише потужні, великі підприємства, які й без того міцно тримаються на плаву, а малі, яким би треба було допомогти стати на ноги, залишає поза увагою. А щодо простих селян, власників земельних паїв, які не в змозі обробити свою землю, то головною проблемою тут є те, що договір між орендатором і орендодавцем укладається лише на вигідніших умовах для орендатора. Часто це трапляється через необізнаність селян, а часто й через відсутність будь-якої альтернативи. Тому, на думку Валерія Кочетова, Спілка власників земельних і майнових паїв особливу увагу має приділити саме ознайомленню населення з правами їх як землевласників і допомогти у реалізації цих прав.

Владу - вниз

Безперечно, що для реалізації будь-якої концепції потрібне представництво в органах влади. Олександр Мороз, звертаючись до делегатів з'їзду, як до людей, які мають вплив на своїх земляків, на селян, наголосив, що наразі головною метою діяльності Спілки має бути делегування своїх представників до місцевих органів влади, до районних та обласних рад. А Соціалістична партія візьме на себе відповідальність за створення в парламенті відповідної політичної сили, яка вирішить ще одну важливу справу: цим депутатам, представникам народу передасть владу із центру на місця. На думку лідера соціалістів, саме в цьому напрямі має зараз працювати Спілка, аби люди знали, що є організації та політичні сили, які зможуть їх захистити.

- Ми плануємо відновлення мережі юридичних центрів у всіх регіонах країни, де б працювали люди з відповідною підготовкою, і які б могли надати практичну допомогу селянам, адже звернень до обласних відділень Спілки сьогодні дуже багато, і все охопити просто неможливо, - говорить новообраний голова Всеукраїнської спілки власників земельних і майнових паїв Василь Давиденко. - За співпраці з СПУ буде створена мережа районних і обласних центрів, представники яких будуть працювати з керівниками селищних і районних рад, проводити роз'яснювальну роботу серед населення.

За словами Михайла Мельничука, якого з'їзд обрав керівником секретаріату Спілки, жодна політична сила не має такої потужної організації, як СПУ.

- Сьогодні ситуація на селі ускладнюється не з кожним роком, а з кожним днем. І протистояти цьому свавіллю може лише сильна громадська організація, якою і є наша Спілка, - говорить Михайло Мельничук. - Зняття мораторію на продаж землі може залишити мільйони селян без найбільшого багатства - без землі. Тому ми боротимемося не лише за надання селянам відповідних державних актів на володіння землею, але й за розробку і прийняття законодавчої бази, яка регулювала б ринок землі.

Вадим КУЦ