Друга полоса

Зусиллями Кабміну в Україні засекречено всю статистичну інформацію щодо темпів розвитку економіки країни. Держкомстат, що раніше обіцяв відзвітувати за перший квартал не пізніше 15 травня, переніс оприлюднення даних про ВВП на липень. Проте атмосфера секретності не завадила Рахунковій палаті провести свої дослідження. Опублікована у пресі інформація пояснює причини, через які уряд правдою і неправдою приховує статистичні показники від населення. В Україні слова "економіка" і "катастрофа" відтепер можна вважати синонімами.
 
Вільне падіння ВВП

"Зроблено висновок, що торішні негативні економічні тенденції в січні-березні поточного року значно посилилися і переросли в істотний спад" - йдеться у повідомленні прес-служби Рахункової палати. Погодьтеся, це різко контрастує з недавніми заявами Юлії Тимошенко про те, що "почалася м'яка стабілізація економічної кризи, по багатьох областях є м'яке, але упевнене зростання" (21 травня, Київ). Ось тільки висновки Рахункової палати, на відміну від прогнозів Прем'єра, підтверджені реальними цифрами.

"За відсутності офіційних статистичних даних щодо валового внутрішнього продукту, Рахункова палата здійснила власні експертні розрахунки, які показали зниження реального ВВП на 21,1 відсотка, що унеможливлює досягнення економічного зростання, врахованого при затвердженні держбюджету" - йдеться в повідомленні.

Ці цифри при всьому бажанні Прем'єра не можна назвати узятими із стелі. Не так давно Президент прогнозував падіння ВВП більш як на 20%. У свою чергу директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин днями заявив: "Якщо враховувати, що за перший квартал промисловість впала на 32%, а промисловість є визначальною в структурі ВВП, то 22-24% - це раціональна і, разом з тим, оптимістична оцінка". Зрештою, соратник Тимошенко, нині опальний екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник у кінці травня оцінив рівень падіння ВВП в межах 20-22%. Нескладно помітити, що всі фахівці сходяться в одному - триває істотний обвал економіки.

Та повернімося до інформації Рахункової палати: "Падіння економічної активності в умовах інфляційних процесів (5,9 %) призвело до погіршення якості життя населення. Число зареєстрованих безробітних на 1 квітня поточного року становило 879 тисяч громадян, і збільшилося в порівнянні з відповідною датою минулого року в 1,4 раза".

Бюджетне решето

За даними відомства, прибутки державного бюджету, в цілому, за перший квартал становили 51,3 млрд грн або 20,9% планового річного обсягу. Навіть в умовах зростання переплат податків і зборів у 1,6 раза (до 13,8 млрд грн) і не відшкодування платникам майже 15 млрд грн податку на додану вартість, заплановані на січень-березень прибутки загального фонду не виконано на 0,9 млрд грн або 2,6 відсотка. Кажучи звичною мовою, попри те, що уряд вичавлює всі соки з малого і середнього бізнесу, надходження до бюджету не відповідають очікуванням.

Водночас "не забезпечено наповнення стабілізаційного фонду, із запланованих 3,2 млрд грн надійшло лише 0,1 млрд грн або 3,7 відсотка". Кошти фонду використовувалися урядом, в основному, як додатковий бюджетний ресурс для проведення загальних витрат.

Навіть людям, не надто обізнаним у такій науці, як економіка, має бути зрозуміло про що йдеться. Бюджет України, як і передбачалося, нагадує собою подерту ковдру, в якій дірка на дірці. Більше того, всі зусилля уряду спрямовані на те, щоб залатати ті діри, через які дме зараз. Про завтрашній день на вулиці Грушевського і не замислюються. Адже в останні місяці Україна зіткнулася з серйозними проблемами у сфері соціальних виплат. Численні заяви Прем'єра про те, що криза досягла дна і ось-ось почнеться одужання економіки, не мають нічого спільного з реальністю. Україна все ще летить у прірву. І дна, на жаль, не видно.

Данило КРАВЧЕНКО