Редакція газети Передплата видання Свіжий номер Архів  

"Мосты дружбы" молодежи левых сил.

С 21 по 27 июля на побережье Черного моря проходил ІІ Международный летний лагерь для молодежи левых сил

Випуск 6 (796)

20.01.2006-23.01.2006

Друга полоса

Третя полоса

Четверта полоса

П'ята полоса

Україна політична

За кордоном

Партійне життя

Суспільство

Здоров'я

Соціалісти у владі

Зворотний зв'язок

Офіційні
заяви

Відгуки

Позиція Соцінтерну з питань місцевого самоврядування


На засіданні комітету Соціалістичного Інтернаціоналу з питань самоврядування, 19-20 липня в столиці Чилі Сантьяго, генеральний секретар Соцінтерну Луї...

Вспоминая Хиросиму и Нагасаки - НЕТ ядерному оружию!


Всемирный Совет Мира совместно с Португальским комитетом за мир и сотрудничество опубликовал Воззвание в связи с годовщиной атомной бомбардировки США ...

П'ята полоса

Друк сторінки


Номер 6 (796)  20.01.2006 - 23.01.2006

Як оформити спадщину на земельну ділянку?


В. В. БЕРЕЖНА (сел. Українка Дніпропетровської обл.):

За заповітом після смерті матері я отримала у спадок приватизовану земельну ділянку, 3054 кв. м, призначену для будівництва житлового дому та ведення особистого підсобного господарства. Землю приватизовано на підставі державного акта на право особистої власності на землю, виданого 15.09.1995 Українською сільською радою. Переоформити акт приватизації на моє ім'я відмовились, посилаючись на те, що минуло 10 років і потрібно оформляти приватизацію повторно за 400 грн. Приватизацією займається фірма "Атекс", м. Верхньодніпровськ. Чи справедливо це?
 
Відповідь юриста:

Однозначно відповісти на це запитання неможливо, оскільки читачка не зазначила, чи прийняла вона в установлений законодавством строк спадщину після смерті своєї матері, а також не повідомила інші факти.

Отже, читачка звернулася за переоформленням акта на землю, передану їй у спадщину, через 10 років після видачі акта (акт видано в 1995 році).

Статтею 1225 Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено, що "право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення".

Відповідно до статей 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, повинен протягом шести місяців із часу відкриття спадщини особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (стаття 1220 Цивільного кодексу України).

Якщо мати читачки померла раніше ніж за 6 місяців до набрання Цивільним кодексом України чинності (він набрав чинності 01.01.2004), то згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на той момент, існують додаткові підстави визнання читачки спадкоємицею. Такими підставами можуть бути дії читачки, які свідчать про фактичний її вступ в управління або володіння спадковим майном (земельною ділянкою). Такими діями можуть бути, наприклад, здійснення поліпшень земельної ділянки, її оброблення, оплата будь-яких витрат тощо. Якщо мати читачки померла пізніше ніж за 6 місяців до набрання Цивільним кодексом України чинності, але з дати її смерті до 01.01.2004 читачка вчинила дію, яка свідчить про те, що вона вступила в управління майном, то вона також вважається такою, що прийняла спадщину.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину, однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Тобто той факт, що читачка не отримувала свідоцтва про право на спадщину, не позбавляє її права власності на неї. Головне, щоб читачка на день смерті матері проживала з нею (за її адресою) або протягом шести місяців з дати її смерті подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. У таких випадках читачка є особою, що прийняла спадщину, а значить є власником вказаної земельної ділянки. Вона має право звернутися до державної нотаріальної контори за останнім місцем проживання її матері для отримання свідоцтва про право на спадщину, а у випадку відмови державного нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину - до суду.

Якщо читачка не прийняла спадщину в порядку, зазначеному вище, а також спадщину не прийнято іншими особами, які є спадкоємцями за законом чи заповітом, то можливо, що відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України зазначену спадщину буде визнано судом відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Таку заяву може бути подано після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. У такому випадку питання щодо отримання земельної ділянки у власність необхідно вирішувати з відповідною сільською радою за місцем знаходження земельної ділянки. Одним із шляхів вирішення питання є дійсно приватизація земельної ділянки.

За наявності підстав вважати себе такою, що не прийняла спадщину у встановлений строк із поважних причин чи прийняла спадщину (наприклад, вступила в управління земельною ділянкою), читачка може звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатну приватизацію земельної ділянки в межах норм, визначених нижче. Така безоплатна приватизація здійснюється тільки один раз. При цьому громадянин, що здійснює безоплатну приватизацію, повинен нести витрати за виконання землевпорядних робіт.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.1996 1548 та відповідно до Наказу Держкомітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Граничних розмірів плати з виконання землевпорядних робіт" від 12.08.2004 264, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за 042/9641, розмір вартості робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 гривні).

Порядок безоплатної приватизації земельної ділянки визначено статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою:

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

2. Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

3. Громадяни - працівники державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

4. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

5. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

6. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

7. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

8. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада в місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до статей 116, 121 Земельного кодексу України громадяни України можуть безоплатно отримати (приватизувати) земельні ділянки у межах таких розмірів (норм):

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності на території відповідної ради сільськогосподарських підприємств розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше двох гектарів;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Вважаю за потрібне також зазначити, що додатковою підставою для отримання земельної ділянки у власність, згідно зі статтею 119 Земельного кодексу України, є докази того, що певна особа добросовісно, відкрито і безперервно користувалася земельною ділянкою протягом 15 років, але не має документів, які б свідчили про наявність у неї прав на цю земельну ділянку.

Ганна ДУДАР (м. Київ):

Наш батько приватизував земельну ділянку біля хати та написав заповіт на двох дочок. Після смерті батька при оформленні документів нас змушують ділити земельну ділянку та знову приватизовувати вже приватизовану землю. Ми з сестрою хочемо спільно володіти майном і землею. Чи можливо переоформити земельну ділянку на спільну (сумісну) власність (співвласність)? Чи потрібно знову викликати землеміра, робити заміри та складати повторний план ділянки?
 
Відповідь юриста:

Перебування земельної ділянки у спільній (сумісній) власності є можливим. Право спільної (сумісної) власноcті прямо передбачено нормами законодавства. Для цього немає потреби виконувати повторні роботи із землеустрою, а тим більше здійснювати нову приватизацію земельної ділянки. Але все це за умови, що читачка та її сестра прийняли спадщину у встановлений законом строк, про що мова йшла вище.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 статті 355 чинного Цивільного кодексу України: "Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом".

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 697-XII, громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі:

- одержання їх у спадщину;

- одержання частки землі у спільному майні подружжя;

- купівлі-продажу, дарування та обміну.

Статтею 86 Земельного кодексу України прямо передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Таким чином, вимоги відповідних посадових осіб, які зобов'язують читачку та її сестру "ділити" (визначати) частки земельної ділянки кожної із них, є неправомірними.

Щодо правомірності вимоги повторної приватизації земельної ділянки, у т.ч. повторних вимірювань ділянки та інших дій.

Із листа незрозуміло, які саме документи мала на увазі читачка, зазначаючи про оформлення документів після смерті її батька, якому на праві власності належала земельна ділянка. Також читачка не зазначила, коли помер її батько та чи не пропустила вона та/або її сестра строк для прийняття спадщини. Детальний опис порядку прийняття спадщини викладений у відповіді на попереднє запитання.

Якщо читачка та її сестра прийняли спадщину, то вони є власниками земельної ділянки. У цьому випадку не потрібні жодні додаткові дії щодо повторної приватизації земельної ділянки. Якщо читачка прийняла спадщину, але не отримала правоустановчий документ на земельну ділянку, то їй необхідно звернутися до державної нотаріальної контори за останнім місцем проживання її батька для отримання свідоцтва про право на спадщину, а у випадку відмови державного нотаріуса - до суду.

Якщо читачка та/або її сестра у встановлений законодавством строк не прийняли спадщину, то, можливо, настали наслідки, описані вище (спадщина визнана судом відумерлою та вже належить відповідній територіальній громаді). У цьому разі для набуття земельної ділянки у власність необхідно подавати документи до відповідної сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації для здійснення приватизації власності.

Ведучий рубрики Дмитро КРУПНИК, адвокат

Запитання до Д. Крупника можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: krupnyk@ukr.net
 
У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.

Інші статті

Як оформити спадщину на земельну ділянку?

Перечень номерів


СПУ

Про партію

Історія

Програма партії

Контакти





Боротися за свою гідність, щоб не жити в поліцейській державі!

Недавні події у селищі Врадіївка Миколаївської області сколихнули всю Україну. Стало зрозуміло, що міліцію конче потрібно реформувати. Як повідомили ...




Каждый третий украинец дает взятки

Нашей системе взяточництва могут позавидовать все европейские страны, им до нас как "до неба рачки". Согласно исследованию Transparency International,...




Журналіст, яка працювала заробітчанкою у Польщі: "Стаєш на дорозі і чекаєш, коли запропонують роботу"

Київська журналістка Катерина Панова понад місяць працювала у Польщі як звичайна українська заробітчанка - прибиральницею і робітницею в полі. Свої сп...

Пошук Контакти На початок сторінки