П'ята полоса

Володимира Новікова, офіцера запасу, людину твердої волі та самодисципліни, знають в Ужгороді як послідовного і переконаного соціаліста. До СПУ вступив у квітні 1997-го, коли на Закарпатті діяли лише три нечисленні організації соціалістів - в Іршаві, Хусті та Мукачеві.

- Ознайомився з Програмою СПУ, - розповідає Володимир Миколайович, - і зрозумів, що вона відповідає моїм переконанням. Найбільше привабило те, що соціалісти відстоюють інтереси соціально незахищених людей, а я завжди тяжів до лівого руху.

Ужгородська партійна організацій СПУ створювалася групою однодумців - офіцерів запасу, котрі добре знали один одного.

- Власне, перша парторганізація під назвою "соціалістична" з'явилася в Ужгороді, коли була заборонена Компартія, - пояснює Володимир Новіков. - Але щойно КПУ поновила діяльність, вона розпалася: частина людей повернулася до комуністів, решта розійшлася хто куди.

У витоків ужгородської міської організації СПУ були Олександр Марченко, Степан Станчак, Ігор Мельников, Борис Дитрих, Олександр Будєєв, а приймав їх у партію тодішній перший секретар обкому Микола Паранич.

То були важкі часи. Пануюча в області СДПУ(о), як сьогодні Партія регіонів та "Єдиний центр", потужно тиснула на інші політичні сили. Незважаючи на це, організація соціалістів зростала і міцніла. Незабаром першим секретарем обкому було обрано Олександра Марченка, а Володимира Новікова - другим секретарем. Напередодні виборів 1999 року організація налічувала 185 "бійців". Соціалістами Ужгорода у той час керував Володимир Хорьков, колишній офіцер-афганець.

Час випробувань та перемог

Почалося формування первинних структур. Керівники обкому та ужгородського міськкому їздили районами, розмовляли з людьми, агітували, переконували... Берегово, Виноградово, Міжгір'я, Нижні Ворота, Перечин...  Наслідком цієї, без перебільшення, титанічної роботи стало створення організацій СПУ практично в усіх великих населених пунктах.

- Тим, хто вирішив пов'язати свою долю з Соцпартією, потрібно було мати неабияку мужність, тому що це була опозиційна ідеологічна політична сила, - згадує Володимир Новіков. - Величезну роль у становленні СПУ зіграв Олександр Мороз, адже кожна людина, обираючи партію, великою мірою враховує особистість її очільника. Я вісім років був секретарем обкому, шість - членом Політради, часто спілкувався з Олександром Олександровичем, бачив його принципову, мужню позицію і щоразу переконувався, що зробив правильний вибір.

- Серйозно заявила про себе наша партія на президентських виборах 1999 року. Олександр Мороз, будучи Головою Верховної Ради, знаходив час і приїжджав на Закарпаття, що мало величезне значення для результатів голосування. Влада всіляко перешкоджала його спілкуванню з людьми. Пригадую, як в Ужгороді, у районному Будинку культури, мала відбутися зустріч з ним. Влада перешкоджала орендуванню приміщення - робила все, щоб зустріч з Морозом не відбулася. За день до його приїзду ми розвісили у фойє плакати, фото, але коли Олександр Олександрович туди зайшов - жодного ілюстративного матеріалу не було - чиновники постарались. І все ж понад тисячі чоловік прийшли послухати лідера соціалістів, люди стояли у проходах, ловили кожне його слово.

Щоденна агітаційна робота давала свої наслідки

Зусилля не пройшли марно. На президентських виборах в Ужгороді О. Мороз отримав 20,4% голосів виборців - вражаючий результат. В Ужгородському районі, де штаб очолював Володимир Новіков, за лідера СПУ проголосувало 11,6%. На переконання Володимира Миколайовича, саме тоді Олександр Мороз мав реальні шанси перемогти, а Україна - піти зовсім іншим шляхом і не опинитися у тій прірві, у якій перебуває нині.

- Ми дуже активно займалися агітаційною роботою. Пригадую, 1 травня 1999 р. СДПУ(о) проводила так звану "маївку". Ми надрукували свої листівки і прямо там роздавали людям, за що соціаліста Андрія Глебу навіть хотіли заарештувати, але виручило моє посвідчення помічника народного депутата. Влада намагалася впливати на керівництво обкому СПУ у різних формах. Мені особисто пропонували очолити відділ в облвиконкомі, вступати до Академії при Президенті. Я відмовився.

Соціалісти Закарпаття брали активну участь у русі "Україна без Кучми", майже тиждень провели в наметах на київському Майдані.

- Довелося долати численні перепони, - згадує Володимир Миколайович - добиратися до Києва на своєму транспорті, у снігопад, через перевал... Але було незабутнє відчуття єдності, важливості того, що ми робили.

2002 року обком очолив Олексій Пристая. У партію прийшли авторитетні в області люди, зміцнилися її організації, які були вже в усіх районах і містах обласного підпорядкування. Почала виходити газета "Соціаліст Закарпаття". Її редколегію складали Олексій Пристая, Володимир Новіков, Володимир Хорьков, Михайло Темнов. Через те, що в газеті друкувалися записи майора Мельниченка, влада чинила тиск на видавництво "Закарпаття", вимагаючи прикрити газету. Однак не вдалося. Газету "розмітали" в кіосках за лічені хвилини. А потім був Майдан 2004-го, президентські вибори, на яких Володимир Новіков був довіреною особою Олександра Мороза. І знову щоденна агітаційна робота, що дала теж непоганий результат: за лідера соціалістів віддали голоси понад 3,5% закарпатців.

На парламентських і місцевих виборах 2006 року штаби СПУ знову працювали на совість. І результат не забарився: соціалісти ввійшли практично до кожної місцевої ради, а за список СПУ до Верховної Ради проголосувало 3,64% закарпатців.

Здавалося б, партія твердо стоїть на ногах, адже вона в парламенті, а її лідер - Голова Верховної Ради. Та сталися відомі події, пов'язані зі створенням коаліції з регіоналами. На О. Мороза навісили ярлик "зрадника", а легковірні виборці проковтнули це. Партія програла вибори 2007 року і на деякий час була позбавлена можливості активно впливати на політичне та суспільне життя України. Зате з'явилася інша можливість - позбавитись баласту, визначити свою роль у нинішній політичній ситуації, виробити нову стратегію дій...

- Одним із найправильніших кроків стало обрання Олександра Мороза Головою СПУ, - переконаний Володимир Новіков. - СПУ зробила необхідні висновки і знову заявила про себе як про справжню опозиційну силу, яка захищає інтереси народу. Не можна йти на угоди з ліберальними партіями. Підтримую об'єднання лівоцентристських сил. Соціалістична партія завжди відзначалась сильною роботою з кадрами, їхнім навчанням. Цю практику треба обов'язково поновити. На нас чекає велике випробування - вибори 2012 року. СПУ повинна стати парламентською партією. Нинішнє керівництво Закарпатського обкому на чолі з Іваном Свистаком - цілком сформована і дієздатна команда, спроможна працювати цілеспрямовано і плідно. Тож беремося до роботи.

Людмила ОРТУТАЙ