Архів: 05.03.2004 – 11.03.2004
"Не можна лишати людей без надії на допомогу". Такий принцип депутатської діяльності соціалістки Олександри Гребенюк, яка намагається допомогти по кожному зверненню громадян (02.09.2010)
Головною рисою характеру Олександри Гребенюк, депутата Кіровської районної ради в місті Кіровограді можна назвати небайдуже ставлення до людей. Йдуть вони по допомогу до соціалістки і в міськком Соціалістичної партії, де вона працює другим секретарем, і додому. Не дивно, що серед депутатів районної ради найбільше депутатських звернень саме від Олександри Гребенюк. І найбільше вирішених справ теж у неї.
Завжди принципова, наполеглива, невідступна від поставленої мети соціалістка Олександра Гребенюк, як то кажуть, стукає у всі двері доти, доки не вирішить ту чи іншу проблему людей, які просять її допомогти. Активного депутата не раз переманювали в інші, впливовіші, фракції у райраді, але вона у своїй відданості Соціалістичній партії непохитна. Каже, що свої ідеали не звикла змінювати.
- Скажіть, як можна спокійно ставитися до людини, яка прийшла до мене зі своєю бідою як до останньої інстанції, бо перед цим її "відфутболили" скрізь, куди вона зверталася. А я розумію, що її проблема для неї варта життя, - говорить Олександра Гребенюк.
Депутат навела один з останніх прикладів звернень громадян до неї. Жителька Кіровограда Людмила Довгополова попросила допомогти своєму синові, афганцю, якого сусіди залишили без води. Юрій - інвалід, під час служби в Афганістані разом із товаришем підірвався на міні. Товариша розірвало на шматки прямо на очах у хлопця, а він сам отримав тяжку контузію. Відтоді без материної опіки не може обійтися. А люди, на жаль, дуже жорстокі: якщо бачать, що людина неспроможна себе захистити, то ще й позбиткуються. Так сталося й у випадку Юрія Довгополова. Сусіди, які користуються з ним одним водопроводом, просто обмежили йому доступ до колонки. Скільки його мати не просила їх дозволити чоловікові брати воду - вони були неприступні. Більш як півроку жінка справно платила за воду, а брали на пиття де доведеться. Сама зверталася й у водоканал, і в міську раду, і у Спілку афганців - скрізь тиша.
- Скажіть, ну як людина може жити півроку без води? Про це я запитала й директора міського водоканалу, куди звернулася із депутатським зверненням, - розповідає соціалістка. - Слава Богу, зусилля увінчалися успіхом, ми домоглися того, що інвалідові зробили окремий водопровід і тепер він із водою.
Таких випадків за свою депутатську діяльність Олександра Гребенюк може розповідати сотні. Там посприяла, щоб людям дорогу відремонтували, там дерева над дахами будинків попиляли, там дитячий майданчик облаштували...
Люди звертаються і з приводу підвищення тарифів на комунальні послуги, і з особистими питаннями. А скільки довелося поборотися за скасування рішення міської ради, яким дозволили бізнесменам споруджувати надбудови на дахах кіровоградських п'ятиповерхівок.
- Тоді разом з однопартійцями вивели людей на вулиці, - згадує депутат. - Ті мітинги протестів кіровоградці й досі пам'ятають, бо таки домоглися свого - їх влада почула й скасувала своє рішення.
Олександра Гребенюк зізналася, що ніколи дарма не обнадіюватиме людину, яка звернулася до неї зі своєю проблемою, тому воліє відверто відразу сказати про це. А якщо береться допомагати, то ніколи не запитує, якій політичній силі відвідувач надає перевагу.
- Яких би політичних уподобань не мали люди, не можна забирати в них надію на те, що їм можуть допомогти, - каже соціалістка. - Адже життя таке складне, ніколи не знаєш, коли опинишся у скруті. А ще хочу сказати, навіть у тому випадку, коли від чиновника, до якого зверталися, надійшла відповідь про позитивне вирішення питання стосовно людини, яка до мене зверталася, я ніколи цією відповіддю не задовольняюся. Завжди зателефоную до заявника і поцікавлюся, чи він задоволений тим, як вирішено його справу.
Любов ПОПОВИЧ
м. Кіровоград
Архив за 05.03.2004 – 11.03.2004
Версія для друку
