Архів: 12.11.2003 – 03.12.2003
Царство соціалістичних принципів Ольги Кобилянської (30.11.2011)
На скрижалях історії українського соціалізму є чимало поважних і достойних імен: Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Павлик, Леся Українка, Сергій Подолинський, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко...
До цієї славної когорти без сумніву можна додати й ім'я класика української літератури, письменниці з Буковини Ольги Кобилянської, з її пророчими словами про "царство соціалістичних принципів". Їх сказала письменниця у повісті "Царівна": "Я вірю в те й для того вірю, що з царством соціалістичних догм зросте правдивий поступ, що світло знання і краси поллється широкою струєю і що аж тоді виб'є для всіх досі гнетених, не вислуханих і слабих година дійсно людяного щастя, розвинеться цвіт правдивої любові!"
Проблеми соціальної нерівності і справедливості турбували "доньку українсько-руського народу", як сама себе називала Ольга Юліанівна, котра у "Царівні" сказала: "Свобідний чоловік із розумом - це мій ідеал".
Вдумаймося, хіба не актуально звучать думки з того ж твору, написані ще у ХІХ столітті: "Характеристичним у соціалістів є не змагання до знесення власності взагалі, а змагання до знесення форм власності буржуазної. Цебто спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоби працювати на других, і то лише до того часу, доки це владолюбній верстві потрібне".
Ольга Кобилянська була представником великої партії знедолених, активісткою демократичних сил на Буковині. Її авторитет, демократичні переконання, відображені в художніх творах, відіграли значну роль у піднесенні свідомості мас. Так, у 1894 році було створено "Товариство руських жінок на Буковині", натхненником якого була письменниця, яка у своїх творах ("Царівна", "Людина") розкривала проблеми важкого становища жінки у тогочасному суспільстві, показувала шлях до зміни такого становища. Вплив був настільки помітний, що Ольгу Кобилянську наділяли рисами її героїнь і вважали соціалісткою.
Ще 24 листопада 1888 року Ольга Кобилянська у "Щоденнику" записала: "Я тепер дуже багато читаю про соціалізм і взагалі про народ. Його інтереси цілком збігаються з моїми". Вона відстоює оновлення мистецтва реалізму, вітає появу в ньому нових елементів, його трансформацію під впливом дійсності, ідей пролетарського інтернаціоналізму і гуманізму, головних суперечностей, конфліктів епохи, які усвідомлюють люди, озброєні матеріалістичним поглядом на світ.
"Буковинська орлиця" виступає мудрим порадником у справі піднесення і оздоровлення духовної сфери, закликає не губити "золотої нитки" зв'язку з предками, берегти моральні здобутки народу, його найдорожчий скарб - мову, дорожити національною гідністю, підтримувати культуру міжнаціональних взаємин. О. Кобилянська стверджувала: "...Націоналістична ідея - це самовбивство і для кожної одурманеної особи, і для цілих колективів, які піддаються отруйній пропаганді, що суперечить здоровому глузду, природним началам людини".
У листі до О. Барвінського у 1909 році письменниця написала: "Вийшла з мене українська патріотка". Патріотичні поривання вивели її на інтернаціональні шляхи. Вона перекладала українські твори на німецьку мову, рекомендувала окремі з них для друку мовами інших народів, популяризувала серед буковинського населення твори російських і зарубіжних письменників - М. Лермонтова, Д. Писарєва, І. Тургенєва, Г. Гейне, Г. Келлера, Г. Андерсена, Є. Якобсона та інших.
Письменниця вважала, що найкращим показником духовності, культури людини, народу, країни, їх гідності є праця: "Кожна праця повинна бути виконана совісно й чесно, і ми повинні за нашим фахом слідити, будь він взнесений, прозаїчний чи фантастичний так само, а не лиш по половині віддавати їй свої сили..."
Соціалістична ідеологія мала вплив і на естетичну концепцію людини в Ольги Кобилянської. У її творах на перший план серед стимулів дій героя виступає не завоювання особистого успіху та влади, а шлях до маси і народної правди, пошуки духовної опори в масах.
На гарній філософській ноті Ольга Кобилянська закінчує повість "Царівна": "...В мене настало "полудне". Вона настане і для нашого народу, не правда ж? Я вірю в це, як вірю в силу волі, і я несказанно горда за тих, що ступили на дорогу, котра веде до сього полудня, а удари ворогів чи недолі зносять з усміхом на устах. В їх руках спочиває будучність народу, а їх самих жде безсмертність. Це гарна і горда нагорода".
"Величава духовна квітка Буковини", як назвав Ольгу Кобилянську класик української літератури Олесь Гончар, і нині продовжує віддавати тепло людині і людству. Проте слід наголосити: ми нерідко недооцінюємо ідейно-світоглядну індивідуальність письменниці, якій був характерний високий рівень філософсько-естетичного осмислення дійсності, чим вона різко виділялася серед інших, на що зауважувала ще Леся Українка.
Та й нині спостерігається вузьке осмислення впливу Ольги Кобилянської на сучасність. Приміром, уже в цьому тисячолітті над її пророчими словами поглумився зайда в Соцпартії (чужинець, - авт.) пан, товаришем його не можу назвати, Мендусь, який звелів викинути на смітник історії портрет і слова Ольги Кобилянської в логотипі газети Чернівецького обкому СПУ "Правдивий поступ". Не будучи фаховим журналістом і поліграфістом, він став повчати газетярів, як писати, як конструювати архітектоніку номера, захотів залучити всі видання обласних організацій СПУ в один "колгосп під його головуванням".
Таке "безмислення" й призвело до того, що партія, втративши значну кількість видань та розгубивши журналістів, багатьох з яких я й нині вважаю справжніми професіоналами-публіцистами, позбавилася можливості широко пропагувати соціалістичні ідеї, насамперед програмну мету: "НЕ НАЗАД ДО СОЦІАЛІЗМУ, А ВПЕРЕД ДО СОЦІАЛІЗМУ!" - це головна ідея відродження України сьогодні.
Упродовж тривалого часу фундаментальні цінності соціалізму дискредитувалися. І лише в умовах державної незалежності України вперше стало можливим об'єктивне і масштабне переусвідомлення суті цінностей українського соціалізму, архітектором відродження якого, не дивлячись на окремі пасквільні скавучання, є Олександр Мороз.
Щоб соціалістичні ідеї Ольги Кобилянської стали надбанням широких верств населення, передусім молоді, було би добре видати навчальний посібник про систему її суспільно-політичних поглядів з наголосом на соціальні, просвітницькі, патріотичні й інтернаціональні мотиви.
Юхим ГУСАР,
член НСЖУ,
лауреат літературно-мистецької
премії імені Івана Бажанського
Архив за 12.11.2003 – 03.12.2003
Версія для друку
