Архів: 19.01.2004 – 29.01.2004
Софія Київська уникнула чорного списку. ЮНЕСКО зняв з розгляду питання про внесення Софійського собору й Києво-Печерської лаври в перелік об'єктів підвищеного ризику (12.08.2010)
Міжнародний комітет задовільнив обіцянки української сторони упорядкувати будівництво в центрі Києва і запровадити мораторій на забудову прилеглих до цих об'єктів територій. Рішення зняти з порядку денного питання про внесення Софії Київської та Києво-Печерської лаври в чорний список ЮНЕСКО було ухвалене на 34-й сесії комітету, яка завершилася днями в Бразилії.
Питання вирішене?
Після інспекції об'єкта навесні 2009 року експерти ЮНЕСКО рекомендували українській стороні розширити буферну зону (територію, на якій будь-яке будівництво повинне узгоджуватися з цією організацією) Софійського собору до Хрещатика й Бессарабської площі. Окрім цього, запровадити мораторій на зведення висотних будівель у центрі міста і на схилах Дніпра (буферна зона Києво-Печерської лаври).
На думку експертів, несанкціонована забудова в центрі столиці порушує культурний ландшафт пам'ятників. Невиконання цих рекомендацій загрожувало Україні не тільки переведенням Лаври й Софійського собору в так званий чорний список, а і виключенням зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Обговорення долі Софійського собору й Києво-Печерської лаври на сесії комітету було коротким. Фахівці ЮНЕСКО вважають вжиті українською стороною заходи достатніми. Зокрема, 15 липня Київрада передала Києво-Печерську лавру в державну власність: міністерства регіонального розвитку й будівництва, а також культури і туризму розробляють проект єдиних правил забудови в межах історичного центру столиці.
У свою чергу, директор Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська стверджує: якщо Україна не виконає даних ЮНЕСКО обіцянок, загроза виключення наших пам'ятників зі списку всесвітньої спадщини може виникнути знов.
Що включено?
У список всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні входять не так вже й багато об'єктів. Їх можна перелічити на пальцях однієї руки. 1990 року були зараховані Національний історико-культурний Києво-Печерський заповідник (Києво-Печерська лавра) і Національний заповідник "Софія Київська". 1998 року - історичний центр Львова. 2005-го - частина геодезичної дуги Струве, що проходить через територію країни, а 2007-го - букові праліси Карпат.
Включення об'єктів у список культурної спадщини ЮНЕСКО сприяє їхній популяризації і забезпечує пріоритетність при залученні фінансових коштів для підтримки їх у належному стані.
Слід зазначити, що цього року з 25 липня до 3 серпня Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури ЮНЕСКО розглядала можливість внесення в Список всесвітньої спадщини Андріївську і Кирилівську церкви Києва. Але, мабуть, не судилося. Комітет не ухвалив рішення в нашу користь. За словами прес-секретаря ЮНЕСКО Сью Вільямса, Україна не надала достатньої інформації про ці об'єкти. "Тому ми дали українській стороні час для підготовки матеріалів", - пояснив він.
Крім того, як стверджують експерти, схил під Андріївською церквою в Києві залишається в аварійному стані. Причина - масштабна забудова котеджами ділянки над Боричевим Током. Та ще й глибина залягання грунтових вод на першому водоносному горизонті, до якого належить і схил під Андріївською горою - 20-25 м. Саме такої товщини може бути пласт грунту, що зірветься вниз схилом, а то і глибше. Сповзти може не тільки Андріївська гора, а і замок Річарда, і будинок-музей Булгакова, вважають експерти.
Дар'я КРУЖКО
Архив за 19.01.2004 – 29.01.2004
Версія для друку
