"НЕСОЛОДКІ" ПЕРСПЕКТИВИ. Зважаючи на темпи відмирання цукрової галузі, життя українців невдовзі стане ще гіркішим (17.11.2009)
На хмельницьких ринках ціна кілограма цукру сягнула майже 7 грн, хоча до супермаркетів завозять "пісок" із державних запасів. Поки що його продають у середньому по 4 грн, але одному покупцеві дозволено брати не більш ніж 5 кг. А тим часом із 17 цукрових заводів, які колись діяли на території Хмельниччини, залишилося тільки шість...
Років 15-20 тому годі було уявити селянський лан без цукрових буряків: вони на Хмельниччині займали чи не четверту частину посівних площ. Це була основна технічна культура для виробництва цукру. Відходи (жом) йшли на корми великій рогатій худобі, що істотно додавало молока в міжсезонний перехід від зеленого пасовища до зимової годівлі сіном.
А зараз... Приміром, від колись добре знаного на Старосинявщині цукрового заводу залишилися самі руїни. Це було єдине промислове підприємство в маленькому районі, в якому за радянських часів у 45 селах господарювали всього 17 колгоспів. Завдяки виробленому цукру велася газифікація сіл району, зводили об'єкти соціально-культурного призначення. Це була вагома підтримка для економіки. Але ситуація в країні змінилася. На заводі порізали металеві конструкції, розібрали всю можливу цеглу, місцями навіть зношений асфальт зірвали...
Не тільки Старосинявська цукроварня зазнала такого лиха. Схожа доля спіткала й цукровий завод у Кам'янці-Подільському. Обіцянки нових власників створити на базі цього заводу підприємство з переробки ріпаку так і залишилися обіцянками. Тим часом увесь метал, кольоровий та чорний, усю техніку порізали на брухт та вивезли, аби втроє "компенсувати витрати" за придбання заводу.
Не приховує своїх сліз, коли говорить про долю підприємства, Герой Соціалістичної праці, кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора та інших численних нагород Йосип Сівйолов. Більша частина його трудового життя минула саме на цукровому заводі в Кам'янці-Подільському.
- Тоді не просто зруйнували завод, а викинули на вулицю 450 робітників, позбавили їх праці та заробітків, - каже Йосип Тимофійович.
Як стверджують у Міністерстві агрополітики, ще 6-7 років тому цукровий буряк в Україні вирощували на площі понад мільйон гектарів. Нинішньої весни під цю культуру зайнято всього 327,6 тис. га. Додамо, що лише три області України (Хмельницька, Вінницька та Сумська) збільшили площі посівів цукрових буряків.
Цукор, який був національною гордістю, став національною проблемою.11 заводів Хмельницької області так і не розпочали цьогоріч сезону цукроваріння. Вже три роки через відсутність сировини не працює Вишнівчицький завод. Шість років простоює Маківський. Два роки - Наркевицький. Спіткала гірка доля Волочиський, Городоцький, Клембівський, Красилівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Теофіпольський, Шепетівський заводи.
Отак доживає останнього колись потужна цукрова промисловість України. Експерти стверджують, що цукор досягне цього року максимальної за 28 років ціни, крім того, він зростатиме в ціні й надалі. Але переробляти "біле золото" на Хмельниччині вже майже нікому.
Натомість подільські поля напровесні ряснітимуть жовтоцвіттям ріпаку. Виробництво біопалива вдесятеро вигідніше. До нього все частіше звертаються фермери, адже держава майже не підтримує аграрне виробництво. І дарма що українські чорноземи до останнього виснажуються, дарма що учорашня п'ятисотенниця, що власноруч перебирала, очищала кожний бурячок від бруду, нині на схилі віку не матиме чим підсолодити чаю. Головне, аби "їй" не заважали "працювати"...
Іван БУГЕРА
Хмельницька обл.
Останні новини
Версія для друку
