Проста кредитна трагедія (17.11.2008)
Для когось сьогодні трагедія - неможливість отримати кредит для придбання квартири або машини, а для когось вже оформлений кредит став трагедією всього життя. Але кредитна пауза, яку взяли банки у зв'язку з фінансовою кризою (рано чи пізно криза мине, і банки знову почнуть давати у борг всім охочим) - саме час замислитися: а чи не краще жити відповідно до своїх достатків, а не з кредитним зашморгом на шиї? Для прикладу - дві різні, але однаково сумні кредитні історії.
Як стати кращим клієнтом семи банків
Світлана Зав'ялова до 29 років вважала, що життя її складається вдало. Приїхала до Дніпропетровська з села, стала швачкою, працювала у приватному ательє, одержувала 2000-2500 гривень на місяць. Вийшла заміж, народила сина. Розлучилася, щоправда, швидко. Але потім зуміла купити двокімнатну квартиру-хрущовку, - ще до появи іпотеки, - сама накопичила і батьки допомогли, продавши свої земельні паї. Та й ціни на житло сім років тому були ще божеськими.
Чотири роки тому вона вирішила, що зможе й сама вести бізнес, відкривши власне ательє. Знайшла приміщення, але не вистачало самої дещиці: стартового капіталу на обладнання, закрійні столи тощо. І тут, до речі, підвернулася реклама одного з банків. Кредит у $2 000 вирішив усі проблеми. І обладнання для ательє купила, і свою сім'ю порадувала пральною машиною, новим холодильником.
Щомісячні виплати кишеню не обтяжували. Тим більше, що з'явився помічник - новий чоловік, який працював виконробом на будівництві. Світлана знову завагітніла. На сімейній раді вирішили: поповнення має з'явитися в оновленому житлі. Чоловік-будівельник обіцяв зробити євроремонт за вищим розрядом. Під цей ремонт Світлана узяла новий кредит - $3 000...
Але незабаром після народження дочки чоловік оголосив, що йде... З двома дітьми на руках стало вже не до бізнесу: ательє довелося переуступити...
Перший кредит вона погасила за рахунок отриманої держдопомоги по народженню дитини. Але висів другий борг... Грошей перестало вистачати навіть на оплату комунальних послуг. І Світлана знову прийшла в банк. Їй видали ще $1 000, але й вони швидко скінчилися. Відсотки набігали швидше, ніж зароблялися гроші (Світлана почала шити вдома - уривцем, між годуванням маленької і клопотами з сином).
Незабаром життя Світлани перетворилося на суцільне перекредитування. Нові борги йшли на оплату старих. Мало розуміючись на хитрощах кредитних договорів, жінка легко погоджувалася на активацію все нових кредитних карт. Тільки оформить в одному банку, як одразу ж телефонують з іншого:
- Ви наш постійний, один з кращих клієнтів! Візьміть ще один кредит. Тільки для вас - низькі процентні ставки!
У цій гонитві вона не помітила, що загальний борг перевищив за $40 000. І кожного місяця вона повинна тепер сплачувати по $ 2 660. Маючи прибуток в $250-300...
І ось новий удар: з жовтня банки перестали видавати нові кредити, проте з жорсткою наполегливістю почали вимагати повернути старі.
Сьогодні Світлана заборгувала відразу семи банкам. Від боргів вона не відмовляється, від кредиторів не ховається (та й куди сховаєшся з двома дітьми?).
- У будь-якому разі розраховуватимуся, - стверджує вона. - Мені потрібен тільки час, а його нема катастрофічно. Всі мої думки тепер тільки про борги. Я навіть хотіла вже накласти на себе руки, але вчасно згадала про дітей. Я не знаю, що робити, зізнається Світлана. - Якби узяли, віддала б себе в рабство, тільки б звільнитися від кабали.
З одного банку їй вже порадили: продавай квартиру, розраховуйся з кредитами і їдь з дітьми назад в село. Погрожували: бо переуступимо твій борг бандитам, а ті вже не панькатимуться ...
Гей, налітай, оформлюй, одержуй...
Є в Харківській області село з екзотичною назвою - Африкановка. Живуть в ньому звичайні люди, живуть небагато, як скрізь нині по селах: порпаються на грядках, тримають курей, свиней... Але одну яскраву відмінність африкановці все ж мають: усі вони - в боргах, як в шовках, і борги ці з кожним днем зростають. Шістдесят (!) сімей майже одночасно набрали у банків кредитів, які не хочуть повертати, бо... не брали.
А діло було так. Ще в 2006 році, коли в Україні почався бум споживацьких кредитів, Африкановкою почав їздити автомобіль нібито з представниками одного комерційного банку і агітувати селян оформити кредити на складну побутову техніку - двокамерні холодильники, новітні пральні машини, плазмові телевізори. Переконували: вам за кредити нічого платити не треба, навпаки - ще кожний одразу ж отримає 500 гривень готівкою. І по секрету нашіптували: банку, мовляв, треба відмити свої гроші, тому він й укладає такі взаємовигідні угоди.
Треба сказати, що 500 гривень, та ще в 2006 році, сума для селян солідна. Тому знайшлося кілька сміливців, яким до зарізу потрібні були гроші (кому - на випивку, а кому й будинок добудувати), які погодилися поїхати на "банківській" машині в місто, прихопивши з собою паспорти і довідки про ідентифікаційний код. І дійсно, все сталося, як в чарівній казці: селян привезли в магазин, який торгує побутовою технікою, там інший представник банку за 30-40 хвилин оформляв кредит на який-небудь товар вартістю від 3 до 5 тисяч гривень. Товар залишався в магазині, натомість при виході з нього селянам справді видавали по 500 обіцяних гривень. Крім того, вони одержували копії договорів, а по два примірники договорів з печаткою люди, що їх привезли, залишали собі, пояснюючи: для звітності...
Незабаром новина про те, як легко і просто можна нині заробити гроші, буквально засліпила навіть найбільш недовірливих. І коли машина з представниками банку, перечекавши "рекламну паузу", знов з'явилася в Африкановці, від охочих "заробити" вже не було відбою. І так - кілька разів поспіль. В селян наче вселився вірус легкої наживи: адже нічого, окрім отримання грошей, більше не відбувалося. Поки що...
Протверезіння прийшло за кілька місяців, коли всім, хто отримав дармові 500 гривень, почали поштою надходити грізні повідомлення з банку про необхідність терміново внести щомісячні платежі й відсотки за кредитом. Тільки тоді селяни звернулися в міліцію: мовляв, ошукали... Та на той час "банківські гастролери", які обіцяли селянам повний "кредитний імунітет", вже зникли у невідомому напрямку, прихопивши з собою техніку, отриману завдяки наївним африкановцям. Як було встановлено згодом, тільки одна ця афера принесла шахраям більше мільйона гривень!
Природно, міліція нічим не могла допомогти обдуреним людям: підписи на договорах - їхні власні, вони самі приїжджали в банк зі своїми документами... І взагалі, якщо дотримуватися букви закону, всі вони - ще й співучасники злочину: адже ніхто з них не приховує, що за участь в афері одержував винагороду...
Але навіть після такого "холодного душу" африкановці не хотіли розраховуватися з банком. Зараз із урахуванням штрафних санкцій, пені тощо борги кожного зросли з 3-5 тисяч, до 12-20 тисяч гривень відповідно. Тепер банк вже збирається позиватися до суду, аби примусово вилучати в рахунок погашення боргу домашній скарб. Оскільки у багатьох цього майна у вигляді шаф і диванів - кіт наплакав, отже, мова піде про продаж будинків і земельних ділянок.
Кредит - він і в Африці кредит.
- Будь-які борги рано чи пізно доводиться віддавати, - говорить київський юрист Юрій БОЙКО. - А якщо йдеться про банківські кредити, то чим раніше, тим краще. Адже банки, немов бездушні автомати, нараховують штрафи і пені за кожний прострочений день платежу.
Щодо Світлани Зав'ялової з Дніпропетровська, то, схоже, у неї дійсно немає іншого виходу, як продати квартиру, щоб розрахуватися з кредитами, узятими нею аж в семи (!) банках. Слава богу, є батьківський будинок в селі, де можна поки пожити з дітьми. Судячи з усього, застосування своїм рукам вона знайде і там, адже замовлення можна брати в місті, а шити в селі. Крім того, судячи по ринку нерухомості, квартиру вона може продати за $ 65-70 тис., значить, ще залишиться $25-30 тис. Їх вистачить на те, щоб коли закінчиться фінансова криза і знов запрацює іпотека, внести перший внесок за таку ж квартиру, якщо Світла знов захоче повернутися до Дніпропетровська. Головне для неї зараз - не втрачати голову, вийти з ситуації з якнайменшими втратами, перечекати смутний час. А потім з її хваткою життя у неї знову налагодиться.
А африкановським селянам хочу сказати ось що. З юридичної точки зору їхня ситуація проста: є договори кредитування, які оформлені з дотриманням всіх норм чинного законодавства України. Договори укладені добровільно і без примусу, одна сторона - банк - свої зобов'язання за договором виконав, тепер черга за другою стороною - позичальником - виконувати свої зобов'язання.
Тому порада проста: треба скористатися отриманими квитанціями і розпочати погашати кредит. Це дозволить уникнути або мінімізувати санкції, які можуть застосовуватися до позичальника, згідно з підписаною ним же угодою. Адже за кожний день прострочення доведеться за будь-яких обставин сплатити пеню.
Одночасно потерпілим в цій афері необхідно звернутися до банку і шляхом переговорів спробувати пом'якшити штрафні санкції. Але розраховувати на те, що вдасться не виконати своїх зобов'язань, в даній ситуації позичальникам не слід.
Ну а міліції, безумовно, потрібно активніше шукати зловмисників. І, судячи з усього, їхніх вільних чи мимовільних посібників у самому фінзакладі. Ну не могло ж не насторожити службу безпеки банку, що якесь село раптом мало не у повному складі вишикувалося в чергу за кредитами...
Підготував
Віктор СМИРНОВ
Останні новини
Версія для друку
