Архів: 13.10.2005 – 01.06.2006
Сергій Матвієнков: "Наш комітет особливий: в ньому політичні пристрасті не вирують" (24.07.2006)
Довгоочікуване формування парламентських комітетів вже завершене і затверджене. Минулого тижня народні обранці почали працювати у своїх комітетах. Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва очолив член фракції Соціалістичної партії в парламенті - Сергій МАТВІЄНКОВ. У розмові з нашим кореспондентом він розповів про пріоритетні завдання комітету і перспективи розвитку української промисловості.
- Сергію Анатолійовичу, ваші перші кроки на новій посаді голови комітету?
- Задумів дуже багато. Завдання комітету - це законодавче забезпечення промисловості. І дуже важливо законодавчо врегулювати моменти, яких сьогодні потребують як промисловість, так і малий та середній бізнес. Передовсім слід чітко визначити і законодавчо відрегулювати механізм взаємовідносин товаровиробників і природних монополістів - це те, від чого потерпає практично вся промисловість. Те, що сьогодні відбувається з підвищенням цін і тарифів на залізничні перевезення, на електроенергію тощо - це не може не викликати побоювань і протестів з боку товаровиробника.
- У середу, 19 липня, відбулося перше засідання комітету. Ви вже визначили пріоритетні вектори його подальшої роботи?
- Ми провели перше організаційне засідання комітету в новому складі. Визначили два підкомітети: перший - промислової політики, а другий - з підприємництва. Розподілили функції між керівниками підкомітетів і їхніми заступниками, окреслили програму дій. І вже сьогодні (20 липня. - Авт.) ми розглянули проект бюджетної резолюції, яка викликала у нас дуже багато запитань. І комітет висловив свою позицію відносно того, що: а) ми наполягатимемо і намагатимемося зупинити цей процес. Ми не дозволимо, щоб (як при колишньому уряді) бюджетом вносилися зміни, як то кажуть, у "деяку законотворчість", а простіше кажучи, змінювалися правила гри. Коли ми одержували бюджет, і як мінімум в 20-30 законів вносилися зміни, що докорінно змінювали всі події в податковому напрямі. Це ненормальне явище. б) Існує низка неврегульованих моментів у фіскальних механізмах, зокрема - збільшення оплати за надра, плата за землю тощо. в) Усувається спрощена система оподаткування для підприємця, це теж викликало у нас низку зауважень, ми висловили своє негативне ставлення і спробуємо врегулювати ці моменти. г) Нас не може не насторожувати той факт, що сьогодні курс долара становить 4,95 грн. (нижня межа) - отже, знову будуть спроби гасити зовнішні борги коштом експортерів. А це неправильно, потрібно, навпаки, підтримувати свого експортера, щоб поповнювати його оборот.
Одним словом, робота вже почалася. Не будемо сьогодні ставити крапки на всіх аспектах, але все залежатиме від того, як продуктивно працюватиме парламент. Наскільки ситуація дозволить нам займатися актуальними питаннями нашого комітету. Наш комітет особливий, кожний його член - це певна особистість. Це люди, які мають колосальний досвід як в управлінні, так і в бізнесі, які пройшли величезний трудовий шлях. І, як правило, у цьому комітеті політичні пристрасті не вирують, люди прийшли сюди серйозно працювати.
- Які, на Ваш погляд, законодавчі зміни необхідні сьогодні, щоб наша промисловість вийшла з кризи?
- Сьогодні потрібно внести зміни в низку законодавчих документів, що чітко визначали б правила роботи, у тому числі й для експортерів. Наша велика індустріальна база потребує значних інвестиційних програм, вливань і модернізації. Нам потрібно утримати ті зовнішні ринки, які ми маємо, потрібно вкладати гроші в енергозберігаючі ресурси, удосконалення технологічних процесів, необхідний перехід від мартенівського виробництва до конверторного. А для такого переходу слід створити для підприємств певні умови на законодавчому рівні. Нам слід усвідомити, що потрібно розвивати внутрішній ринок і такі галузі як машинобудування, суднобудування, будівництво. Вони потребують підтримки, нормальної системи, щоб можна було стимулювати їхній розвиток. Також потрібно виписати і відрегулювати чіткі нормативні акти по веденню середнього і малого бізнесу. Ми маємо намір створити умови, за яких бізнесмен був би зацікавлений у створенні робочих місць. Тобто відвести його від механізму роботи в тіні, від виплати заробітної платні в конвертах, створити прозору систему реєстрації і усунути побори, що існують сьогодні. Питань дуже багато.
- Які гострі проблеми існують в українській промисловості сьогодні?
- Одна з причин бід, про яку ми говорили на нараді комітету щодо бюджетної резолюції, полягає в тому, що нині наша промисловість не має чітких стратегічних планів щодо цін на енергоносії. Сьогодні в промисловості, в тій же металургії, яка повинна займатися впровадженням енергозберігаючих технологій, мають здійснюватися заходи щодо економії споживання газу. Але для цього власники підприємства повинні чітко знати, як вони будуватимуть свою економічну стратегію, якою буде ціна на газ тощо. І навіть той бюджет, який сьогодні рахуватиме уряд. Хто відповість на запитання, при якій ціні газу розраховуватиметься бюджет? Який податок на прибуток буде закладено у прибуткову частину бюджету, якою буде величина цього прибутку, про який ми сьогодні говоримо? Чи не з'їсть ціна на газ всю ту рентабельність підприємств металургійної або хімічної галузі, і що ми матимемо у своєму розпорядженні на завтрашній день? Це ті найболючіші основоположні питання, які слід вирішувати вже тепер. Для цього потрібен уряд, і щоб цей уряд сів за стіл переговорів з Росією і чітко виписав стратегію, щоб ми бачили, куди будемо рухатися. Бо декларація про незмінність ціни на газ до кінця року - наразі тільки декларація, і до того ж - нічим не підтверджена.
- Як Ви оцінюєте перспективи подальшого розвитку української промисловості та виходу українського експортера на зовнішні ринки?
- Завдання парламентського комітету промислової політики полягає в тому, щоб ми могли будувати стратегію і будували її таким чином, аби зберегти наявні ринки як при підйомі, так і при спаді. Щоб наші виробники могли пережити не тільки піки, а й кризові моменти. Для цього потрібно дати можливість працювати у прозорих умовах. А не так, як діюча сьогодні позиція, коли ми не лише не даємо можливості вкладати у розвиток, у нову техніку і технології, а вимиваємо оборот неповерненням ПДВ, несусвітними цінами і тарифами тощо. Ми хочемо створити пріоритетні умови, за яких підприємства зможуть використовувати власні засоби, банківські позики і нормально залучати інвестиції. Сьогодні ринки металургії непогані, і ціни також. Але щоб утриматися на зовнішніх ринках, потрібен абсолютно інший підхід до енергозберігаючих технологій. Зовнішні ринки - це справа, звичайно, добра, та нам давно слід повернутися обличчям до внутрішнього товаровиробника. А така пропорція 20/80, де 80% - експорт, а 20% - внутрішнє споживання, аж ніяк не задовольняє перспективи розвитку. Це дуже сумна статистика. Росія сьогодні дійшла до 40/60, де 40% - експорт, а 60% - внутрішнє споживання. На цей момент нам потрібно вийти як мінімум на 50/50. Необхідно відновити суднобудування, машинобудування, збільшити виробництво сталевого листа для власних автомобілів, вирішити низку інших питань. Ми також повинні розуміти, що без внутрішнього ринку ми не втримаємося на зовнішніх ринках.
Сьогодні слід законодавчо визначити механізми інвестування і інвестиційної привабливості. Для того щоб гроші не йшли через офшори за межі країни, а починали працювати в державі Україна. Зараз спостерігається приплив іноземного капіталу до України. І для цього потрібно створити умови для чітких взаємовідносин з банками, які могли б прогресивно працювати з нашою промисловістю. Не під 30-40% кредитування, як сьогодні, а під нормальні 2-3%. Але хто буде давати кредити в банках, якщо незрозуміло що коїться в парламенті? А все це слід вирішити на законодавчому рівні, передусім амортизаційні відрахування, для переозброєння і подальшого розвитку нашої промисловості.
- Як сьогоднішня політична ситуація може вплинути на роботу вашого комітету?
- Цю політичну кризу, що відбувається сьогодні, треба пережити. Потрібно взяти за звичку жити і працювати за чіткими правилами, коли ми ввели зміни в Конституцію, нам треба змиритися з однією річчю. Якщо політична сила не набрала потрібної кількості голосів, вона повинна піти в конструктивну опозицію. А політична сила, що прийшла, має сформувати уряд і продуктивно співпрацювати з опозицією. Якщо ми хочемо жити в цивілізованому суспільстві, потрібно працювати прозоро, а не келійно, по кабінетах. Влада повинна бути відкритою і для критики.
Саме тут збігаються інтереси всіх політичних партій - і соціалістів, і реґіонів, і Нашої України, і БЮТ, і комуністів. І я думаю, тут важливо, щоб нам дали можливість працювати в сесійній залі. І щоб політичні пристрасті не брали гору і ми більше не переживали таких політичних катаклізмів. Ми втратили два місяці, а депутати й так у величезному боргу перед виборцями.
Розмову вела Надія ДУНАЄЦЬКА.
Архив за 13.10.2005 – 01.06.2006
Версія для друку
