Архів: 11.09.2008 – 13.10.2008
Чемпіонат України. Підсумки 2008 року (22.12.2008)
ФУТБОЛ
Команда року: "Металіст"
Рік у рік, звідколи харків'яни в 2004-му повернулися у вищу лігу, команда демонструє все кращі й кращі результати. Спочатку в сезоні 2004-2005 було 11-те місце, рік потому - п'яте, ще через рік - третє. На цьому ж, "бронзовому" місці, закінчив "Металіст" і сезон 2007-2008, вчергове завоювавши право участі в Кубку УЄФА.
Проте команді Мирона Маркевича, схоже, вже набридло вдовольнятися бронзовими медалями, і в цьому чемпіонаті вони вирішили замахнутися якщо не на перемогу, то хоча б на місце в зоні Ліги чемпіонів. На зимову перерву харків'яни пішли на другому місці, за шість очок позаду "Динамо", і на тих же шість очок випереджаючи "Шахтар", свого, мабуть, головного конкурента в боротьбі за другий рядок турнірної таблиці. Втім, не варто передчасно скидати з рахунку і "Ворсклу" з донецьким "Металургом", які розташувалися на третьому і четвертому місцях відповідно.
Та все ж, найбільше харківських уболівальників "Металіст" радує своїми виступами в розіграші Кубка УЄФА, що доживає останній сезон. На шляху до групового турніру підопічні Маркевича в блискучому стилі переграли "Бешикташ", а м'яч бразильця Жажа, забитий ударом з 45-ти метрів у домашній грі з турками, напевно прикрасить хіт-парад кращих голів цього євросезону. Нарешті, в безпосередньо груповому турнірі "Металіст" показав другий, після московського ЦСКА, результат - 10 очок з 12 можливих, три м'ячі забито, жодного не пропущено (кращий показник серед всіх команд) і, зрозуміло, перше місце в групі! Щоправда, суперник в 1/16 фіналу харків'янам дістався не з слабких - італійська "Сампдорія", двоматчеве протистояння з якою відбудеться в другій половині лютого.
Тренер року: Юрій Сьомін ("Динамо")
Перший в історії "Динамо" іноземний тренер прийшов у команду за дуже важких для неї часів. Ганебний виліт з Ліги чемпіонів, значне відставання від "Шахтаря" в чемпіонаті країни, "дірявий" захист, "беззубий" напад... Але Юрій Сьомін буквально за два місяці зумів кардинально змінити ситуацію.
Для початку Палич, як його називають уболівальники і футболісти, з рахунком 3:0 розгромив московський "Спартак" на Кубку Першого каналу, після чого вмить завоював любов київської публіки. А ті, хто ще сумнівався в його можливостях, остаточно здалися після того, як у фіналі цього турніру в драматичному матчі було обіграно "Шахтаря".
При Сьоміну команда змінилася до невпізнання. Піднісся духом Сергій Ребров, якого у результаті все ж відпустили в казанський "Рубін". З позиції опорного півзахисника в центр оборони перемістився Тарас Михалик, і тепер захист киян важко уявити без цього футболіста. Заграла в повну силу "солодка парочка" Артем Мілевський і Олександр Алієв, які відчули, що тренер їм довіряє і на знак подяки відповідали йому результативними передачами і забитими м'ячами. Загалом, навесні уболівальники побачили зовсім інше "Динамо". Кияни широкими кроками наздоганяли "Шахтар" в чемпіонаті країни, проте очки, втрачені у матчах з донецьким "Металургом" і "Металістом", дали гірникам можливість завоювати золоті медалі.
У нинішньому сезоні все це мало логічне продовження. В Лізі чемпіонів підопічні Сьоміна хоча й не вийшли з групи, але показали цілком гідний результат - 9 очок. А в чемпіонаті країни команда упевнено тримається на вершині й навряд чи комусь нею поступиться хоча б на один тур.
Гравець року: Сергій Кравченко ("Ворскла")
Практично в кожній команді є лідер, через якого будується вся гра. В "Мілані" це Кака, в "Манчестер Юнайтед" - Кріштіано Роналдо, в "Динамо" кінця 90-х таким гравцем був Андрій Шевченко. Проте далеко не скрізь є футболіст, який мало того, що є лідером, так ще й фактично тягне за собою весь колектив. Одним з таких гравців, на мій погляд, є півзахисник "Ворскли" Сергій Кравченко.
Звичайно, в клубах-грандах, наведених вище, такого футболіста апріорі бути не може, оскільки в основному там зібрані кращі з кращих. А ось в таких клубах, як "Ворскла", які рідко добиваються значущих успіхів і не мають можливості придбавати висококласних гравців, і з'являються футболісти на зразок Кравченка.
Важко злічити, скільки очок цього року принесли полтавцям результативні передачі та забиті м'ячі у виконанні талановитого хавбека. Своєю грою Сергій по праву заслужив виклик до збірної України, де він відіграє не останню роль, а також запрошення від "Динамо". І якби керівництво "Ворскли" було трохи поступливішим, Кравченко вже в цьому сезоні міг би відчути запах баталій Ліги чемпіонів і почати пристосовуватися до більш високих вимог, що висуваються до гравців столичного клубу.
Скандал року: "Справа Савченка"
У році, що минає, про чернігівську "Десну" говорила майже вся Україна. Але якщо навесні обговорювалися шанси команди на вихід в Прем'єр-лігу, то в середині нинішнього сезону клуб, задяки його президенту Олексію Савченку, опинився в епіцентрі неабиякого скандалу.
Під час однієї з прес-конференцій, на якій Савченко представляв нового генерального директора, він, схоже, не подумавши, почав говорити про те, що в минулому сезоні грала не команда, а його "бабки і амбіції", і він може поіменно назвати арбітрів, які брали гроші за "правильне" суддівство. Потім Савченко почав розповідати, що його неправильно зрозуміли, все це було сказано на емоціях, особисто він грошей нікому не давав і т.ін., проте справа вже набрала обертів і зупинити її було неможливо.
На останньому засіданні виконкому ФФУ під час обговорення цього питання виникло чимало суперечок, хто має бути покараний, а кого можна "амністувати". Але у результаті по заслугах отримали всі, хто, як вважала комісія етики і чесної гри, був причетний до залаштункових ігор в першій лізі. Комітету арбітрів рекомендували до закінчення розслідування не залучати до роботи чотирьох суддів і одного асистента, а колишньому головному тренеру - адміністратору і президенту "Десни", було заборонено працювати у футбольній сфері, знову ж таки, до з'ясування остаточних обставин справи.
Прогрес року: Станіслав Богуш ("Динамо")
Ще на початку 2008 року про те, що в запорізькому "Металургу" виступає голкіпер Станіслав Богуш, знали хіба що прихильники цього клубу та журналісти - за професійним обов'язком. У Запоріжжі Станіслав рахувався чи то другим, чи то третім воротарем і місце в "рамці" займав лише час від часу.
Проте в міжсезоння, як грім серед ясного неба, Богушу надійшла пропозиція перейти в "Динамо", відмовитися від якої, зрозуміло, було складно. Що і як роздивилися в ньому селекціонери киян (за чутками, на трансфері Станіслава настояв тренер воротарів Сергій Краковський) не відомо, але вже перед матчем у Москві зі "Спартаком" вірогідність того, що новачок займе місце у воротах, була дуже великою. У результаті пост "номер один" в тій грі все ж таки залишився за Олександром Шовковським. Проте починаючи з наступного матчу (до слова, проти запорізького "Металурга") Богуш закріпив за собою звання основного голкіпера команди.
У чемпіонаті країни екс-"металург" видав одну з найтриваліших "сухих" серій, а в шести матчах Ліги чемпіонів він дозволив суперникам відзначитися всього чотири рази (що в порівнянні з торішніми 19-ма м'ячами здавалося супердосягненням). Цілком логічно, що Богуш звернув на себе увагу головного тренера національної збірної України Олексія Михайличенка, і на товариську гру з Норвегією вийшов в основному складі, відстоявши, зрозуміло, на "нуль".
Спортивний оглядач "Товариша" Сергій КАРПОВ
Архив за 11.09.2008 – 13.10.2008
Версія для друку
