"Коли лікуватимешся в кардіологія, просись
у "соціалістичну" палату. Так кажуть жителі Барського району про одну з палат кардіологічного відділення місцевої лікарні, в якій соціалісти за власні кошти створили для хворих домашні умови
(06.11.2008)
Більшість із нас добре знає, які умови в сьогоднішніх лікарнях. Буває таке, що на все відділення - одна тільки вбиральня, то що ще можна додати. А які ліжка? На них здоровій людині незручно лежати... Перший секретар Барського райкому СПУ, депутат міськради Віталій ЛЮБАРСЬКИЙ, перебуваючи на лікуванні у місцевій лікарні та побачивши на власні очі плачевний стан кардіологічного відділення, вирішив будь-що допомогти медичному закладу.
З миру по нитці
Соціаліст висловив свою пропозицію щодо допомоги лікарні на пленумі райкому партійної організації СПУ. Поки зал роздумував, підвівся ветеран Соціалістичної партії Леонід Савуляк, який свого часу створював районну парторганізацію. Підійшов до трибуни і сказав, що не тільки на словах підтримує таку пропозицію. Леонід Миколайович дістав із кишені сто гривень і повідомив, що це його внесок на ремонт лікарні. Для пенсіонера це чималі гроші. Але він вніс їх задля доброї справи.
Віталій Любарський розповів, що на пленумі соціалісти здали на лікарню 800 гривень власних коштів.
- Ніхто людей не попереджав про це, - каже перший секретар райкому. - Не всі мали при собі гроші. Але так приємно, що підтримали пропозицію. Це ще більше додало мені впевненості.
Вдячний він і деяким підприємцям, які також підставили плече. Хтось допоміг коштами, хтось - матеріалами. Багато доклав зусиль однопартієць, член виконкому міськради Володимир ГЛІНСЬКИЙ із сином. Частково на ремонтні роботи використали партійні внески. Як кажуть, з миру по нитці...
А будівельники схалтурили...
- Спочатку мали намір взятися за обладнання великої палати, - розповідає соціаліст. - Але я хвилювався, раптом, не вдасться зібрати необхідну суму - як тоді бути? Порадилися із завідуючим відділенням, лікарями й взялися за палату на два ліжка. Приміщення хоч і невелике, але попрацювати там довелося більше трьох місяців.
Віталій Любарський за професією будівельник. У свій час очолював комсомольсько-молодіжний колектив місцевої ПМК-41. Саме ця організація збудувала найбільше житла у райцентрі.
- Я планував сам засукати рукава та виконати ремонтні роботи, - каже Віталій Каленикович. - Однак лікарі просили прискорити роботи, тому найняли будівельників. Але потім трохи про це жалкували.
У палаті зробили євроремонт. Все обновили - стіни, стелю, підлогу, встановили металопластикові вікна, замінили радіатори опалення. А головне - обладнали санвузол, душову кабіну. До того у палаті не було навіть вбиральні, не кажучи вже про душ. Придбали нову сантехніку, облицювали сучасною кахельною плиткою, навіть двері замінили.
Не обійшлося, на жаль, без ложки дьогтю. Якось Віталію Любарському зателефонував завідувач відділення й каже: "Віталію, відлітає плитка в санвузлі". Довелося Любарському таки братися самому за роботу. На цьому неприємності не закінчилися. Вхідні двері будівельники-халтурники теж закріпили абияк. Ледь не випали з лутки. Знов Любарський змушений був згадати свої здібності будівельника. По-новому встановив і закріпив двері.
- Ви знаєте, за що прикро, - каже Віталій Каленикович. - Вони стільки грошей з нас здерли!.. А врешті, що вийшло? Але нехай те залишається на їхній совісті. А я за свою роботу ручаюся на всі сто відсотків.
"Калениковичу, допоможіть ще..."
Коли журналісти "Товариша" завітали до лікарняної палати, обладнаної соціалістами, там перебували на лікуванні дві жіночки. Одна з них - Віра Кондратюк - працює викладачем місцевого гуманітарного коледжу.
- Що тут можна сказати, - мовила Віра Григорівна, - все без слів видно, яка краса. Повірте, не в кожного з хворих удома є такі умови. Світло, чистенько. Гаряча вода, душ, холодильник, телевізор. Тільки б здоров'я... Якби кожен робив для людей стільки, як Віталій Каленикович, ми всі стали б щасливішими, - сказала на прощання жінка. - Як таку людину не підтримати. Ви знаєте, про цю палату хворі розповідають одне одному, передають від села до села. Кажуть, коли лікуватимешся у кардіології, просись у "соціалістичну" палату.
Лікарі відділення передають Віталію Калениковичу й інші побажання. Кажуть, хворі просять продовжити благодійну допомогу. Соціаліст відповідає, що не може нехтувати довірою та проханнями хворих.
- Хоч як це складно, але я допоможу відремонтувати в тому ж кардіологічному відділенні загальний санвузол, - каже Віталій Каленикович. - Мабуть, уже не будемо нікого наймати. Сам стану та зроблю потихеньку. Є вихідні, прийду після роботи...
Бюро обкому СПУ схвалило досвід роботи Барського райкому партії щодо вирішення питань соціальної допомоги та рекомендувало його вивчити й впроваджувати в кожній районній парторганізації.
- Якщо є бажання, можна зробити будь-яку справу, - говорить соціаліст. - Гроші тут не головне. Набагато важливіше людей організувати. Тоді й кошти знайдуться, й допомога буде. Але все це можливо за однієї умови - якщо сам цього захочеш і сам будеш робити, а не наряди комусь давати.
Віктор СТЕПАНЕНКО
Вінницька обл.
Останні новини
Версія для друку
