Олександр МОРОЗ: "На чолі держави не може бути людина, яка приплакує, приплескує або прибріхує" (23.06.2009)
Минулого тижня голова СПУ Олександр Мороз дав інтерв'ю кільком провідним вітчизняним виданням - "Газеті по-українськи" та "Газете по-киевски", де виклав своє бачення політичних процесів у нашій державі. "Товариш" публікує їх у скороченому вигляді.
- СПУ зараз переживає не найкращі часи, з неї пішли багато з тих, хто стояв біля витоків партії. Кого в цьому треба звинувачувати?
- Дехто справді тільки "стояв", чекаючи на свій приз. Сподіваюся, що пішли кон'юнктурники. Тепер легше займатися роботою відданим партії кадрам. У СПУ зараз вливається нова кров. Тільки цього року понад три тисячі осіб вступили до нашої партії...
- Більшість політиків нарікають, що зміни до Основного Закону 2004 року призвели до проблеми балансу між гілками влади...
- А яка Конституція заважала Кучмі побудувати нормальні відносини з парламентом? Тоді постійно був скандал за скандалом - і з урядом, і з Радою. Практично щороку змінювалися уряди. А Конституція була та, якої прагне В. Ющенко. Якщо людина "тягне" на президентську посаду за світоглядом, за баченням перспективи, має відповідальність перед суспільством, то повинна дотримуватися Основного Закону. Але ж Конституцією глава держави не керується. То як може заважати те, чим ви не користуєтеся? В. Ющенко топтався на ній стільки разів. Він же досі продовжує призначати виконувачів обов'язків голів облдержадміністрації. У нього немає таких повноважень. Або втручається в роботу судів. Таким людям будь-яка Конституція заважатиме.
- Навіщо БЮТ і Партія регіонів писали Конституцію, якщо високопосадовці нею не керуються?
- Треба було збудити інтригу, бо вже немає про що говорити. Водночас домовлялися, щоб владу, яка й так нині в їхніх руках, краще поділити. І щонайменше на два роки відсторонити людей від їхнього конституційного права. По суті, бізнес домовлявся з бізнесом. Прикидали, хто чим володітиме.
- Що все ж таки завадило Прем'єрці й лідерові Партії регіонів створити союз?
- Таку владу не визнали б у Європі та світі. А влада має бути з достойним обличчям. Крім того, думаю, "Регіони" прикинули: навіщо з чиєїсь подачі отримувати посаду президента, якщо її можна одержати за підтримки народу? Навіщо визначатися щодо сфер впливу, якщо можна без партнерів усім розпоряджатися? Отож заявили: це шахрайство, не можна такого допускати. Нині чути коментарі, мовляв, Янукович тепер "кинув" Тимошенко за те, що вона його "кинула" півроку тому. І "кидали", і "кидатимуть" ще не раз. Але нинішнє рішення Януковича прагматичне - навіщо одягати на шию хомут чужих гріхів?
- А можуть узагалі Янукович і Тимошенко об'єднатися? Просто "заради спасіння України"?
- Можуть. Якщо відкинути слова "заради спасіння країни". Вони тут зайві.
Мене дивує позиція Кравчука, який ще кілька років тому говорив: дайте повноваження Кучми ангелові - і завтра в нього виростуть роги. А зараз він за зміни до Конституції. Та ми 2004 року зробили лише півкроку до європейської моделі управління. Крок не завершений, бо Ющенко постійно озирався на попередні повноваження президента й не хотів голосувати в парламенті. Хоча казав, що лінія його політсили - голосувати "за". Тоді Ю. Луценко з фракції СПУ "подсуетился" під В. Ющенка, теж за першим разом не голосуючи за зміни. Довелося йому підказати - кілька делікатних партійних слів...
- Але ж за нинішніх політичних лідерів ситуація не зміниться. І надалі буде протистояння між Прем'єром та Президентом...
- То, може, треба змінити цих людей, а не Основний Закон? Бо виходить, що ми робимо так, аби їм було вигідно. А Конституція ж для держави пишеться.
От на різних ток-шоу говорять: "Хіба ж цей парламент у змозі змінити Конституцію? Ні. Потрібно, щоб був стабільний парламент". Та ні! Якраз при нестабільності парламенту вносяться зміни до Основного закону. Ми 1996 року прийняли Конституцію всупереч волі президента.
2004 рік. Триває колотнеча. Але з огляду на майбутні президентські вибори кожна фракція має свій інтерес. Кожен не впевнений у своїх силах, кожен остерігається, і тому вирішили так, щоб було нормально для всіх, для країни. Проголосували. А сьогодні можна внести невеликі зміни. Це зміни, що стосуються місцевого самоврядування - щоб дати більше влади на місцях.
- Хіба це вигідно політичним лідерам?
- Ні. Бо централізація влади - це корупція. Хіба сьогоднішня мотивація поведінки тієї ж Юлії Тимошенко чи інших пов'язана з інтересами держави? Що означає, наприклад, в одних руках тримати систему закупівель або повернення ПДВ? Це дерибан, відкати, це колосальні хабарі!
За кордоном надрукували порожніх папірців і через Міжнародний валютний фонд вкинули нам. Під гарантії уряду. А ще через Нацбанк виділяються окремим комерційним банкам гроші - на рекапіталізацію. Банки розрахуються з іноземними кредиторами. А комерційний борг стане державним. Якщо так далі підуть справи, то до кінця року зовнішній борг держави становитиме понад 100 млрд дол. Що це за політика? Ю. Тимошенко каже, що рішення уряду було "по совісті". "Знайшли три банки й виділяємо їм гроші". По-перше, у скарбниці коштів немає. Це емісійні гроші. По-друге, якщо фінансується не система, а окремі учасники, то це означає, що кожен домовлявся. Тепер у когось є гроші на вибори. Бо з 40 млрд зробити "відкат" на 2-4 млрд неважко. Майстри є.
- Гроші є. Але як довіру людей повернути після всього?
- А при чому тут люди? Жіночка так гарно каже, свята невинність. Ще й заплетена коса. Ще "й на очах бринить сльоза". При чому тут рейтинги? Є виборчі комісії, протоколи, домовленості. Є виборці, які по 500 грн отримували за голосування в Києві. Усе залежить від масштабів грошей.
- У Тимошенко є шанс стати президентом?
- Шанси є у всіх. Але на чолі держави не може бути людина, яка приплакує, приплескує або прибріхує.
- Як розділити повноваження Президента, Прем'єра та парламенту, аби всі вони злагоджено працювали?
- Візьмімо текст, наприклад, конституції Франції, і поверх напишемо, що це Конституція України - все одно буде те саме, що відбувається зараз. Бо кожен тягне її під себе й іде "рятувати народ" через зміни до Основного Закону. Народ може збараніти, адже стільки месій одночасно витримати нереально. Один у позаминуле століття тягне - в трипільську культуру, другий - у диктатуру, третій - ще кудись. Я тричі брав участь у президентській кампанії і жодного разу не казав, що треба змінювати Конституцію. Закон має працювати, і це можна забезпечити. Головне, щоб попереду твого інтересу був не долар, а перспектива народу й держави...
- Але зараз Тимошенко пропонує зробити Україну парламентською республікою. Як Ви оцінюєте такі заяви?
- У 2006-2007 роках її позиція змінювалася тричі. Усе залежало від того, де вона себе бачила. Якщо є шанс бути президентом, то вона виступає за посилення повноважень глави держави. Якщо вона ближче до посади прем'єра, то всі повноваження йому. До речі, і в Кучми таке було. Ю. Т. заявляла: "Хочу бути прем'єром з повноваженнями президента".
- Президентські вибори відбудуться 2010 року, а парламентські - 2012-го. Тому Тимошенко зможе й далі залишатися Прем'єром. Хіба що наступний глава держави оголосить дострокові вибори до Верховної Ради...
- А чому їх Ющенко зараз не оголошує? Адже зараз є усі законні підстави.
- Які саме?
- У парламенті немає конституційної більшості - коаліції. Я писав ці норми в Конституції. Що мені може пояснювати Конституційний Суд? Він говорить, що об'єдналися три фракції і становлять 226 голосів. Але із них 115 - проти об'єднання. Виходить, що у фракціях є більшість, тому і проголосували. Але немає коаліції. Це означає, що уряд - нелегітимний, і треба проводити або переформатування коаліції, або оголошувати дострокові вибори. У нас цікавий склад уряду. Там лише міністр комунального господарства Кучеренко та екс-міністр транспорту Вінський працювали на виробництві. А майже всі - не фахівці. Вони ні разу не закривали наряди, не уявляють, що таке виробництво. Як людині вижити за рахунок зарплати, як утримувати сім'ю. Справді, не уряд, а "каманда". Можливо, це звична для Ю. Тимошенко ситуація, зважаючи на її "трудову біографію", про яку краще розповіли б дніпропетровці, знайомі (за допомогою ЮВТ) з неліцензійною відеопродукцією, або ж її партнери з газового бізнесу. Щоправда, одні "сидять" у Росіїї, а її "шеф" - усе ще у США. Сама ж Тимошенко - ще у кріслі Прем'єра.
Останні новини
Версія для друку
