Друк сторінки

Лікарняна "дієта", або Хто винен, що кіровоградські хворі "багато" їдять?  (04.02.2010)

Уявіть собі, що ви не на дієті, не голодуєте, щоб втратити зайві кілограми, а нормальна здорова людина і за день з'їдаєте 66 грамів хліба, а на все харчування можете витратити тільки 87 копійок. І так харчуватися потрібно, як мінімум, десять днів. Довго протягнете? Для порівняння: у війну в блокадному Ленінграді, у найтяжчі місяці блокади, на добу видавали 125 грамів хліба. За два місяці, доки не з'явилася "дорога життя", тоді, у 1941 році, померло близько 200 тисяч людей.

Втім, це цілком реальна картина у Кіровоградській міській лікарні швидкої медичної допомоги: там за результатами фінансування за десять місяців минулого року на харчування одного пацієнта на день виділялося всього-на-всього 87 копійок. Що можна купити на ці гроші, враховуючи сьогоднішні ціни на продукти? Та саме ці мізерні кошти стали причиною конфлікту, який виник у лікарні.

Коли одна рука дає, а друга забирає...

Нещодавно Кіровоград сколихнула жахлива подія. Чоловік-пенсіонер вдома відрізав своїй дружині ножицями частину ноги, враженої гангреною. Вчинити так його змусило безгрошів'я, бо оперувати жінку без грошей відмовилися в усіх лікарнях міста. Через декілька днів нещасна померла. Але цей випадок став поштовхом для "прориву нариву" у галузі охорони здоров'я міста. Медики відкрито заговорили про катастрофічний стан фінансування закладів охорони здоров'я, зокрема, на лікування і харчування хворих. Неодноразово на сесіях міської ради голова постійної комісії з питань охорони здоров'я, завідуючий урологічним відділенням КМЛШМД Віктор М'ягкий та голова фракції Соціалістичної партії України у міській раді Олена Костенко говорили про катастрофічно мізерне фінансування галузі й, зокрема, статті витрат на лікування та харчування хворих. Не могли мовчати і завідуючі відділеннями медичного закладу, тож підписали відкритого листа до міської влади, в якому наголосили на проблемах своєї лікарні. На початку грудня минулого року депутати таки прислухалися до аргументів своїх колег і виділили 150 тис. грн на всі лікувально-профілактичні заклади міста, з яких 77 тисяч надійшло у КМЛШМД. Але одночасно заклад просто "затрусило" від перевірок - як же використані кошти, чи не з'їли, бува, хворі зайвого, апріорі підозрюючи у перевитраті бюджетних коштів лікарів, які й призначають хворим разом з лікуванням харчування. Перевірки не просто дивують лікарів, а обурюють, і зовсім отруюють моральний клімат в колективі. Психологічний стан багатьох лікарів погано впливає на виконання професійних обов'язків. Хіба нормально, коли у хірурга за операційним столом тремтять руки від хвилювання через проблеми на роботі? Зараз медики й самі не раді, що "вибили" ці кошти для хворих. Де вже там лікарям думати про хворих, коли до них іде перевірка за перевіркою - з міського управління здоров'я, з районної, а потім і з обласної прокуратури.

Хто "кришує" печерну медицину Кіровограда?

Ситуація, що склалася у лікувальному закладі, не на жарт стривожила голову обласної державної адміністрації Володимира Мовчана і вже через кілька днів вона стала предметом широкого обговорення на позачерговій нараді. На ній прозвучали жахливі факти, виявлені у системі охорони здоров'я: системна недбалість медичних працівників по відношенню до пацієнтів, нестача коштів на їхнє харчування та утримання, застаріле обладнання й багато іншого. З'ясувалося, що лікувально-профілактичні заходи області фінансуються у кілька разів краще, ніж міські, відповідно, лікування і харчування на одного хворого теж різняться не на користь міських лікарень. На сьогодні кілька лікувальних закладів у районах області, а також і згадана вище Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги, не атестовані й не мають ліцензії на надання послуг із охорони здоров'я. "Складається враження, що ми живемо в часи печерної медицини", - підсумував Володимир Мовчан. Зрозуміло, що медична галузь залежить від фінансування з місцевих бюджетів. Але логічним було запитання губернатора до представників міської влади: чому ж в усіх обласних центрах держави збори за користування землею зібрані більш як на сто відсотків, а в Кіровограді до бюджету міста "земельних" коштів надійшло трохи більше 50 відсотків? І чи не є упередженим ставлення міської влади до лікарні швидкої медичної допомоги, якій вона виділяє такі мізерні кошти на лікування і харчування хворих?

"Депутати-соціалісти неодноразово вимагали заслухати звіт начальника міського управління охорони здоров'я Любові Пивоварчук, - зазначила Олена Костенко. - Однак за чотири роки роботи жодного разу така інформація не була оприлюднена. Цього вже вимагає громада міста. Нарешті ми таки добилися того, що депутати більшістю підтримали нашу вимогу. Ми вважаємо, що людина, яка довела галузь охорони здоров'я до повного занепаду, не може обіймати цю посаду. Сьогодні ж ми спостерігаємо пряме "кришування" міською владою діяльності посадовця і керівника лікарні, які піклуються не про простих людей, а про свої робочі крісла. Соціалісти міста разом з медколективом лікарні та громадськістю Кіровограда вимагають відсторонення від роботи начальника міського управління охорони здоров'я та головного лікаря міської лікарні швидкої медичної допомоги. Якщо найближчим часом цього не станеться, ми готові розбити наметове містечко перед міською радою, щоб нарешті звернути увагу місцевої влади на цю проблему".

Селянин? Лікуйся "на голодному пайку"!

У всій цій історії варто наголосити на іншому. Метою всіх перевірок, які потрясають лікувальну установу, було знайти "винних" у перевитраті коштів на харчування, яких виділялося аж 87 копійок на добу, тоді як за нормативами Міністерства охорони здоров'я України передбачено 23 гривні на добу на одного хворого. При цьому ніхто не зважив на те, що винних шукають у колективі, де працює три заслужених лікарі України, які мають більш як по тридцять років стажу, лікарі вищої категорії, у яких варто повчитися не тільки професіоналізму, а й організаційним здібностям. Ця ситуація змушує лікарів говорити про гостріші проблеми, які існують у закладі, але не вирішуються. Зокрема, неможливо зробити точні розрахунки витрат на харчування хворих, 90 відсотків яких поступають у лікарню в ургентних умовах. Якщо кількість пацієнтів, які виписуються щодня, ще можна передбачити, то кількість тих, хто поступить, жоден лікар не передбачить. От і виходить, що в один день замовляють "зайві" кілька тарілок пісного супу, а в інший їх ще й не вистачає. Але КМЛШМД не виняток - така організація харчування існує в усіх лікувальних закладах держави.

Дивують і інші "порядки", впроваджені в лікарні. Зокрема, з ініціативи головного лікаря КМЛШМД негласним правилом у лікарні стало пропонувати хворому давати письмову відмову від харчування, а наказ  149-а взагалі порушує конституційні права громадян. У ньому зазначено, що сільські жителі , які поступають в лікарню ургентно, в обов'язковому порядку беруть на себе відмову від харчування та усіх комунальних послуг. Страшно уявити, що людині, яка приїхала до обласного центру в справах, раптом стало погано і вона потрапила до лікарні. Рідні щодня возити обід їй не зможуть, а в лікарні змусили відмовитися від харчування. Що ж їй - помирати з голоду? І цей наказ досі не відмінено управлінням охорони здоров'я!

Сьогодні КМЛШМД лишається єдиною лікарнею в Україні, де немає ні реанімації, ні палати інтенсивної терапії. Це в лікарні, де за рік робиться понад п'ять тисяч оперативних втручань. Як повітря, сьогодні тут потрібні прилади й лікарські інструменти, проте про їх придбання зовсім не йдеться. Чому такий стан у міській системі охорони здоров'я? Думка лікарів збігається на тому, що міські лікарні існують для бідних громадян. Той, хто має гроші, у них не лікується, тож і ставлення до проблем в охороні здоров'я відповідне.

Які ж наслідки усієї цієї історії? Персонал Кіровоградської міської лікарні швидкої медичної допомоги стверджує, що моральний тиск на них з боку головного лікаря посилився ще більше, посипалися догани і звільнення, психологічний клімат, що створився в колективі, несе пряму загрозу пацієнтам лікарні. Колектив лікарів звертається до усієї громадськості Кіровограда вплинути на міського голову і депутатів, які й призначають керівників лікувальних закладів, зробити нарешті кадрові висновки. З таким проханням вони звернулися й до уповноваженого представника Організації Об'єднаних Націй в Україні, депутата Кіровоградської міськради Віктора Шмідта.

Любов ПОПОВИЧ


http://www.tovarish.com.ua/news/Obschestvo/04-02-2010/Likarniana3601.html

Перейти на сайт